Обдаровані діти

https://sites.google.com/site/krivorizkaskola55/poradi-psihologa/obdarovani-diti

Система нахилів, схильностей і здібностей у комплексі й є найважливішою рушійною силою самовираження особистості, яка забезпечує виконання нею діяльності на високому рівні та досягнення значного успіху.

Психологічна характеристика обдарованої особистості

Структура розвиненої обдарованості складається з трьох основних підструктур:

1. Розвиненої пізнавальної активності, яка базується на високому рівні сенсорних (увага, сприймання, пам’ять) та інтелектуальних (дивергентне і конвергентне мислення, критичність мислення, здатність до узагальнення і прогнозування) здібностей.

2. Творчої інтерпретації пізнавального досвіду (вміння порівнювати, зіставляти, аналізувати, бачити нове, реконструювати раніше створене, оригінальний підхід до вирішення проблем, варіативність у розв’язанні завдань).

3. Емоційної захопленості діяльністю (інтерес, енергійність, висока харизма, впевненість в успіху та «відновлення» в разі невдачі ).

Характеристика обдарованої дитини:

1. Має хорошу пам’ять, добре розвинуте абстрактне мислення;

2. Як правило, дуже активна і завжди чимось зайнята;

3. Висуває високі вимоги до себе, боляче сприймає суспільну несправедливість, гостро розвинуте почуття справедливості;

4. Наполеглива у досягненні результату у сфері, яка її цікавить, для неї характерний постійний творчий пошук;

5. Хоче вчитися і досягає у навчанні успіху;

6. Здатна краще за інших займатися самостійною діяльністю;

7. Уміє фантазувати, критично оцінювати навколишню дійсність і прагне проникнути у суть речей і явищ;

8. Ставить багато запитів і зацікавлена у відповідях на них;

9. Урок для неї цікавий лише тоді, коли використовуються дослідницькі методи;

10. Виявляє інтерес до читання, має великий словниковий запас;

11. Охоче виконує складні й довгі завдання;

12. Уміє добре розкривати взаємозв’язки між явищами і сутністю, індуктивно й дедуктивно мислити, здійснювати логічні операції;

13. Ставить перед собою завдання, виконання яких вимагає багато часу;

14. Їй притаманне перебільшення почуття страху, емоційна залежність і незбалансованість.

Рекомендації та поради для психологів

У роботі з обдарованими дітьми діяльність практичного психолога повинна бути орієнтована у двох напрямках: превентивному та реабілітаційному. Превентивні дії мають включати раннє розпізнання оптимальних умов розвитку. Реабілітацію слід спрямувати на раннє виявлення здібних дітей, які мають труднощі у соціальній адаптації, і надання їм своєчасної допомоги, не чекаючи, коли проблеми стануть нездоланними.

Психолог повинен проводити з учителями і батьками розумово обдарованих дітей регулярні (1-2 рази на півріччя) та за ситуативною необхідністю бесіди щодо їхніх психологічних особливостей.

Слід добре пам’ятати: якщо виникають проблеми між учителями і розумово обдарованим учнем, причину треба шукати насамперед у педагогові.

Рекомендації вчителям

Небажано приділяти надто багато уваги ігровому навчанню з виразним елементом змагальності. Учитель найчастіше буде переможцем, що може викликати неприязнь інших дітей і не сприятиме створенню атмосфери загальної зацікавленості.

Не радимо підносити обдарованих дітей на «п’єдестал» чи перетворювати їх на вундеркіндів в очах інших. Їхній успіх належним чином оцінять, а недоречне підкреслення винятковості часто породжує роздратування, ревнощі, відторгнення замість очікуваних позитивних реакцій. Але неприпустима й інша крайність – навмисне публічне приниження унікальних здібностей, особливо саркастичні зауваження щодо них.

Доцільно пам’ятати: здебільшого розумово обдаровані діти погано сприймають строго регламентовані заняття, що повторюються.

Важко не погодитися з думкою, що пріоритет виховання все ж залишається за сімейною системою цінностей.

Як треба поводитися батькам обдарованої дитини?

- Зрозуміти й усвідомити її неординарність;

- Не ігнорувати унікальність потенціалу;

- Створити умови для заохочення таланту;

- Не проектувати на обдаровану дитину власних захоплень та інтересів;

- Не змушувати надмірно захоплюватись улюбленою справою і не перевантажувати;

- Створити атмосферу творчості, не гасити інтерес;

- Учити терпіння, заохочувати за всі старання;

- Тактовно, делікатно допомагати;

- Учити програми і не сприймати будь – яку невдачу як трагедію;

- Навчити дитину бути якомога менш вразливою;

- Учити опановувати себе;

- Робити все можливе, аби дитина не занижувала свою самооцінку і водночас не виставляла надмірної обдарованості напоказ;

- Не прославляти її над іншими дітьми в сім’ї ;

- Якомога більше уваги приділяти фізичній активності;

- Ураховувати індивідуальність.

Як не слід поводитися батькам?

- Нехтувати здібностями чи надмірно підносити їх;

- Карати за допитливість або настільки заохочувати, що це може призвести до зриву;

- Драматизувати невдачі;

- Вважати, що з дитиною не пощастило, і постійно їй цим дорікатися.

Поради обдарованим дітям

Перекладай власні ідеї доступно для інших мовою, щоб вони сприймали свій внесок як такий, що

Посібник для вчителя "Спонукаємо дітей до творчості"

http://babylibrarivolodymyrec.org.ua/index.php?catid=10&id=372:2012-01-30-11-24-25&Itemid=38&option=com_content&view=article

Кiлькiсть переглядiв: 554

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.