Обдаровані діти
https://sites.google.com/site/krivorizkaskola55/poradi-psihologa/obdarovani-diti
Система нахилів, схильностей і здібностей у комплексі й є найважливішою рушійною силою самовираження особистості, яка забезпечує виконання нею діяльності на високому рівні та досягнення значного успіху.
Психологічна характеристика обдарованої особистості
Структура розвиненої обдарованості складається з трьох основних підструктур:
1. Розвиненої пізнавальної активності, яка базується на високому рівні сенсорних (увага, сприймання, пам’ять) та інтелектуальних (дивергентне і конвергентне мислення, критичність мислення, здатність до узагальнення і прогнозування) здібностей.
2. Творчої інтерпретації пізнавального досвіду (вміння порівнювати, зіставляти, аналізувати, бачити нове, реконструювати раніше створене, оригінальний підхід до вирішення проблем, варіативність у розв’язанні завдань).
3. Емоційної захопленості діяльністю (інтерес, енергійність, висока харизма, впевненість в успіху та «відновлення» в разі невдачі ).
Характеристика обдарованої дитини:
1. Має хорошу пам’ять, добре розвинуте абстрактне мислення;
2. Як правило, дуже активна і завжди чимось зайнята;
3. Висуває високі вимоги до себе, боляче сприймає суспільну несправедливість, гостро розвинуте почуття справедливості;
4. Наполеглива у досягненні результату у сфері, яка її цікавить, для неї характерний постійний творчий пошук;
5. Хоче вчитися і досягає у навчанні успіху;
6. Здатна краще за інших займатися самостійною діяльністю;
7. Уміє фантазувати, критично оцінювати навколишню дійсність і прагне проникнути у суть речей і явищ;
8. Ставить багато запитів і зацікавлена у відповідях на них;
9. Урок для неї цікавий лише тоді, коли використовуються дослідницькі методи;
10. Виявляє інтерес до читання, має великий словниковий запас;
11. Охоче виконує складні й довгі завдання;
12. Уміє добре розкривати взаємозв’язки між явищами і сутністю, індуктивно й дедуктивно мислити, здійснювати логічні операції;
13. Ставить перед собою завдання, виконання яких вимагає багато часу;
14. Їй притаманне перебільшення почуття страху, емоційна залежність і незбалансованість.
Рекомендації та поради для психологів
У роботі з обдарованими дітьми діяльність практичного психолога повинна бути орієнтована у двох напрямках: превентивному та реабілітаційному. Превентивні дії мають включати раннє розпізнання оптимальних умов розвитку. Реабілітацію слід спрямувати на раннє виявлення здібних дітей, які мають труднощі у соціальній адаптації, і надання їм своєчасної допомоги, не чекаючи, коли проблеми стануть нездоланними.
Психолог повинен проводити з учителями і батьками розумово обдарованих дітей регулярні (1-2 рази на півріччя) та за ситуативною необхідністю бесіди щодо їхніх психологічних особливостей.
Слід добре пам’ятати: якщо виникають проблеми між учителями і розумово обдарованим учнем, причину треба шукати насамперед у педагогові.
Рекомендації вчителям
Небажано приділяти надто багато уваги ігровому навчанню з виразним елементом змагальності. Учитель найчастіше буде переможцем, що може викликати неприязнь інших дітей і не сприятиме створенню атмосфери загальної зацікавленості.
Не радимо підносити обдарованих дітей на «п’єдестал» чи перетворювати їх на вундеркіндів в очах інших. Їхній успіх належним чином оцінять, а недоречне підкреслення винятковості часто породжує роздратування, ревнощі, відторгнення замість очікуваних позитивних реакцій. Але неприпустима й інша крайність – навмисне публічне приниження унікальних здібностей, особливо саркастичні зауваження щодо них.
Доцільно пам’ятати: здебільшого розумово обдаровані діти погано сприймають строго регламентовані заняття, що повторюються.
Важко не погодитися з думкою, що пріоритет виховання все ж залишається за сімейною системою цінностей.
Як треба поводитися батькам обдарованої дитини?
- Зрозуміти й усвідомити її неординарність;
- Не ігнорувати унікальність потенціалу;
- Створити умови для заохочення таланту;
- Не проектувати на обдаровану дитину власних захоплень та інтересів;
- Не змушувати надмірно захоплюватись улюбленою справою і не перевантажувати;
- Створити атмосферу творчості, не гасити інтерес;
- Учити терпіння, заохочувати за всі старання;
- Тактовно, делікатно допомагати;
- Учити програми і не сприймати будь – яку невдачу як трагедію;
- Навчити дитину бути якомога менш вразливою;
- Учити опановувати себе;
- Робити все можливе, аби дитина не занижувала свою самооцінку і водночас не виставляла надмірної обдарованості напоказ;
- Не прославляти її над іншими дітьми в сім’ї ;
- Якомога більше уваги приділяти фізичній активності;
- Ураховувати індивідуальність.
Як не слід поводитися батькам?
- Нехтувати здібностями чи надмірно підносити їх;
- Карати за допитливість або настільки заохочувати, що це може призвести до зриву;
- Драматизувати невдачі;
- Вважати, що з дитиною не пощастило, і постійно їй цим дорікатися.
Поради обдарованим дітям
Перекладай власні ідеї доступно для інших мовою, щоб вони сприймали свій внесок як такий, що
Коментарi